Чи можна вкласти гроші так щоб потім жити на дивіденди
У засобах масової інформації все частіше стали озвучуватися факти виплати деякими компаніями величезних дивідендів своїм акціонерам. На цій родючій ниві оптимістичних уявлень непосвяченої публіки про акціонування активно поширюється ідеологія рантьє. За даними опитування, проведеного ФБ ММВБ серед потенційних покупців акцій, абсолютна більшість (68,1%) позначило метою своїх інвестицій отримання дивідендів і лише 17% розраховувало отримати спекулятивний дохід від перепродажу акцій за вищою ціною. Ніякі події останніх років не позбавили привабливості гасло «Ми сидимо, а грошики йдуть». Не можна засуджувати інвестора за те, що, вкладаючи свої гроші в акції на довгостроковій основі (тобто діючи як справжній інвестор, а не як спекулянт, намагаються зірвати прибуток на короткострокових сплесках ціни), він розраховує на отримання частини прибутку від стала для нього «своєї» компанії в розмірі, що перевищує прибутковість по банківських депозитах. У ідеї купити акції і жити на дивіденди існує і солідна теоретична база. Радянські підручники з політекономії (втім, як і багато західних економічні теорії) пропонують розраховувати ціну акцій саме виходячи з розміру виплачуваних по них дивідендів. Однак при переході від теорії до практики ця ідея значною мірою втрачає свій блиск. Так, розміри дивідендних виплат, як і їх загальна сума, рік від року впевнено зростають. Так, за підсумками 2005 року частка чистого прибутку, яку російські компанії відстібнули на виплату дивідендів своїм акціонерам, наблизилася до цілком прийнятного рівня 25%, загальний обсяг виплат склав близько 20 мільярдів доларів. Сума рекордна для нашої країни і настільки значна, що так і проситься в газетні заголовки, які в свою чергу, лише зміцнюють віру своїх читачів у дивідендну манну небесну. Але, якщо розглядати такий показник, як дивідендна прибутковість, тобто порахувати, який розмір відсотка дивідендів складає по відношенню до ринкової вартості акцій, на які вони сплачуються, картина змінюється. Дивідендна прибутковість російських акцій у 2005 році становить лише трохи більше 2% (для порівняння, у Європі цей показник у середньому становить трохи більше 3%)!