Коефіцієнт Шарпа

<

Коефіцієнт Шарпа

Все-таки не пройшло дарма навчання у фізико-математичній школі, яку я закінчив багато років тому. Оживають час від часу спогади про матаналізу, «тервера» і навіть лінійної алгебри з теорією множин. Оживають речі. Нас вчили не тільки формулами, нас буквально примушували розуміти їх «фізичний зміст». Не даремно нас мучили, хоч і подався я в підсумку в сферу скоріше гуманітарну, але не шкодую про ночі, проведених за підручниками для технічних вузів.
На минулому тижні почав вивчати минуле і намагався заглянути в майбутнє окремих пайових фондів. Взяв, природно, найбільш дохідні. Зрозуміло, що сама по собі прибутковість – лише констатація факту. Але її динаміка здатна розповісти багато про що. Власне, виходячи з неї розраховується ризик, якщо мати на увазі під ним волатильність. А волатильність – ні що інше як коливання дохідності щодо середнього значення, відображені у формулі стандартного відхилення (вона, до речі, «зашита» у «екселя»). Питання лише в тому, як цим потоком чисел користуватися.
Багато доброго чув про коефіцієнт Шарпа. Деякі управляючі компанії розраховують його для своїх ПІФів і вивішують на сайтах. У мережі бачив кілька рейтингів, складених на його основі. Захотілося порахувати коефіцієнт самостійно, простежити думку нобелівського лауреата Вільяма Шарпа. Тут-то і з’ясувалося, що «з ходу» за допомогою все того ж інтернет-лікнепу здійснити задум не виходить. Формулювання типу «коефіцієнт Шарпа відображає прибутковість портфеля за вирахуванням безризикової ставки, що припадає на одиницю ризику» занадто абстрактні навіть для мене. Довелося копати глибше. Крім даремних дефініцій виявив формули, з яких випливало, що для розрахунку коефіцієнта із середньої прибутковості портфеля віднімається середнє значення безризикової ставки, а отриманий результат ділиться на стандартне відхилення дохідності портфеля. У загальних рисах зрозуміло.

Ясен і сенс безризикової складової в цій формулі. Адже деякі інструменти в заданому періоді відрізняються прагне до нуля волатильністю при надзвичайно низької прибутковості (наприклад, вклад до запитання), і тоді просте ділення одного показника на інший дає результат, або ні про що не говорить, або заборонений математикою (розподіл на нуль). Безризикова ставка в цьому випадку служить своєрідною «захистом від дурня», ведучи значення коефіцієнта в область негативних значень, де він перестає працювати. «Фізичний сенс» і зовсім лежить на поверхні: навіщо інвестувати в ризиковий інструмент, якщо його середня прибутковість нижче відсотків по тому ж внеску?

шарп,
  1. Фючерси на облігації як зменшити ризики
  2. Кращі ПІФи квітня
  3. Чи можна брати кредит для інвестицій у ПІФи
  4. Російський Стандарт відмовляється від комісій
  5. Індекс ММВБ піднявся на 235

Pages: 1 2

?>